Набережна – перлина Дніпропетровська.
Вона є справжньою перлиною міста на Дніпрі - різна у різні пори року, проте і полита дощами, і вкрита снігом, і зігріта першим весняним сонцем, і вбрана літніми квітами вона завжди стильна і ошатна. Своїм неперевершеним зовнішнім виглядом вона завдячує самій природі та талановитим дніпропетровцям. Її дуже люблять містяни, нею захоплюються гості. Вона найгарніша в Україні і найдовша в Європі, бо простягнулася майже на 30 кілометрів вздовж Дніпра. До речі, авторський колектив, що створив проект реконструкції дніпропетровської Набережної, 2008 року отримав Державну премію у галузі будівництва й архітектури.
Умовно Набережна розділена на три частини – меморіальну, презентаційну та історичну, передує їм лавка кохання та дерево бажань. Навколо цих об’єктів багато легенд: у місті кажуть, що лавка наділена магічними властивостями і здатна зцілювати хвороби, а бажання, які всі охочі пишуть на шматочках тканини, які залишають на гілках металевого дерева, обов’язково здійснюються. Окрім того, на дерево дніпропетровці вішають так звані «замки щастя».
Історична частина Набережної – найзагадковіша, вона як і сама історія має багато різних тлумачень. 2005 року реконструкцію Набережної розпочинали саме звідси. Стартували роботи від Монастирського острова, з того місця, де на поверхню виходить гранітна порода. Це каміння – витвір самої природи - органічно вписалося у концепцію історичної частини Набережної, воно символізує початок життя на землі. Трохи далі на Набережній кам’яні брили вкриті хвойними насадженнями – це художнє зображення річки: у давні часи Дніпро мав 9 порогів та кілька десятків кам’яних гряд, які добре знали всі мандрівники, що пливли річкою «з варяг у греки». Кам’яні брили – це і є пороги, а хвоя – води Дніпра, які їх прикривають. Продовжують історичну частину Набережної копії скіфських та половецьких кам’яних статуй, оригінали яких зберігаються у Дніпропетровському історичному музеї. За задумом архітекторів, вони мають переносити містян та гостей міста у давні часи, коли землі нинішнього Дніпропетровська населяли скіфи, сармати та половці, митці яких відтворювали у камені культуру своїх народів. Всі ці кам’яні копії – роботи скульпторів з різних куточків України та Росії.
Далі на Набережній штучна піраміда з каменю, яку прикрашає скляна куля. Ця композиція виконує роль прикраси та нібито фіксує розворот Дніпра, звідси розпочинається зона розваг, або презентаційна зона Набережної. Штучна піраміда та куля прикрашають Фестивальний причал – майданчик для міських свят та гулянь: тут мало не щодня співають, танцюють, проводять різноманітні спортивні змагання та конкурси. Головна родзинка зони розваг – прекрасний вид на Дніпро: гладь річки начебто виконує роль сцени. Тут все продумано таким чином, щоб зосереджувати увагу на Дніпрі, навіть різноманітні кафе та ресторани на Набережній, розміщені на так званій нижній терасі, щоб не затуляти прекрасну картину. Більше того, багато закладів мають майданчики для прогулянок безпосередньо на даху, щоб відвідувачі мали змогу милуватися рікою. У цій частині все присвячено воді - саме тут на водній сцені проходять різноманітні регати та змагання з водних видів спорту, тут з самої води піднімаються святкові феєрверки, тут у водах Дніпра на Масницю палять солом’яне опудало, тут у різні пори року можна годинами просто милуватися рікою.
По всій довжині презентаційної частини Набережної кам’яні скульптури – витвори учасників скульптурний пленерів, які щороку проходять до Дня міста. Протягом місця архітектори просто неба відтворюють у камені сьогодення країни та міста, потім роботи прикрашають парки та сквери Дніпропетровська і, зокрема, Набережну.
У центрі Набережної з води виринає білий лебідь. Своїми водяними крилами він начебто кличе всіх, хто знаходяться на Набережній, підійти ближче до центру і помилуватися його танцем на воді. Цю водяну композицію встановили тут 2008 року, привезли з Німеччини, де фонтан було представлено на виставці з благоустрою. Тоді міські урядники розуміли, що ця композиція буде складною у експлуатації, адже восени фонтан слід розбирати, а навесні знову монтувати у водах Дніпра, проте радість містян від спілкування з цим водяним птахом сторицею компенсує всі складності експлуатації.
Між меморіальною Набережної та Набережною розваг - Набережна віри: невеликий острівок православ’я з церквою Іоанна Предтечі. Купол храму прикрашає 5-метрова бронзова статуя Іоанна Хрестителя. Її автор – одеський скульптор Микола Худолій. Храм, який зводиться на Набережній з 2007 року, може стати однією з визначних пам’яток міста. Його називають квіткою з каменю: храм, збудований у формі хреста, стоїть на берегу річки, де з усіх сторін дують вітри; Іоанн Хреститель у одязі, що розвівається, начебто йде крізь ці вітри з хрестом у руках, благословляючи місто. Церква знаходиться якраз у тому місці, куди катеринославці хресною ходою з Успенського собору ходили святити воду. У цій зоні низькі квіти та низькі ліхтарі, створена атмосфера спокою, тут все начебто завмерло у поклонінні Богу. Цього року до Дня міста на храмі встановлять дзвіницю, яка даруватиме мешканцям та гостям міста унікальні мелодії. Особливу мелодію, розкриває секрет міський голова Іван Куліченко, дзвони видаватимуть щодня о 21.00.
У меморіальній частині розташовані пам’ятники організатору підпілля та партизанського руху Герою Радянського Союзу Миколі Сташкову, Герою Радянського Союзу засновнику повітрянодесантних військ Василю Маргєлову та воїнам-афганцям. Тут проходять урочисті покладання квітів, атмосфера цієї частини Набережної налаштовує на роздуми та вшанування пам’яті.
Трохи далі – фонтан „Сфера”– він розташований там, де річка робить ще один злам, таким чином водяна скульптура підкреслює вісь Набережної.
На цих перетвореннях робота не закінчується, адже річка має стати головною вулицею міста, а для цього Дніпропетровськ повинен мати два центри – правобережний і лівобережний. З першим усе зрозуміло: його удосконалили і підвели до Дніпра. Зараз розбудовується лівобережний. 2011 року на вул. Малиновського відкрили частину реконструйованої набережної – там висадили нові квіти та дерева, встановили ліхтарі, розбили доріжки та облаштували дитяче містечко, всі елементи якого виготовлені з екологічно чистих матеріалів. „Прикрасили дитяче містечко відтворені у камені герої казок та мультфільмів. Їх створили учасниками скульптурного пленеру, який відбувся напередодні Дня міста і проходив під гаслом „Казкова країна дитинства”, – зазначає очільник Дніпропетровська Іван Куліченко. Родзинкою набережної став оглядовий майданчик у формі обручки з фонтаном „Арка кохання”. Цю водяну композицію особливо вподобали молодята, які вихідними приїздять на лівобережну набережну фотографуватися – вони роблять світлини у арці зі струменів води та на оглядовому майданчику, з якого відкривається чудовий вид на правий берег Дніпра.
Проте це теж не все, найближчим часом реконструкція продовжиться. Більше того, міські урядники планують розпочати будівництво скейт-парку – цей спортивний майданчик для занять екстремальними видами спорту відповідатиме міжнародним нормам і зможе приймати змагання будь-якого рівня.
....У Дніпропетровську є легенда проте, що багато століть тому, коли Дніпро протікав повз центральний пагорб, на якому нині розташовується центральна частина міста, річку так захопив ландшафт, що вона повернулася назад аби ще раз поглянути на красу природи, саме тому у центрі Дніпро такий широкий, понад 1000 метрів. Тепер, коли Дніпропетровськ з обох берегів розвернеться до Дніпра, річка зможе милуватися не лише природою, а й принадами сучасного міста.